22 червня - 70
років з дня початку Великої Вітчизняної війни – найтрагічнішої війни в історії
цивілізації.
22 червня навіки залишиться в нашій пам’яті, як День Великої Скорботи.
Велика Вітчизняна війна з її героїзмом і трагізмом, поразками і перемогами
– це наша історія, історія наших співвітчизників: синів і дочок нашої матері –
Вітчизни, які стали жертвами гітлерівського фашизму.
Пам'ять про
жертви війни, пам'ять про ратний подвиг народу, пам'ять про минуле зобов'язує
нас, щоб стояли обеліски в честь воїнів, які поклали своє життя за
волю і честь Батьківщини.
Поруч
з нами живуть ветерани війни, їм пощастило залишитись живими, але ветеранські
лави рідшають з кожним днем. Тому турбота про них, постійна увага про їх
потреби і запити – святий обов'язок – справа честі держави і суспільства в цілому і кожного з нас, зокрема.
Святий обов'язок нашої пам'яті – передати
майбутнім поколінням всю правду про війну, її переможців, любити та берегти
рідну землю, так рясно политу кров'ю її захисників.
Сьогодні ми
схиляємо голови перед святою пам'яттю полеглих, одночасно віддаючи шану живим
учасникам тепер уже далекої війни, які своїм ратним подвигом, самовідданою
працею забезпечили Велику Перемогу. Голова
районної ради Віктор Лебединський.
З нагоди цієї скорботної дати відбувся
мітинг-реквієм біля обеліска полеглим у Теофіполі, за участю керівників району,
представників громадськості. Перед присутніми виступив голова РДА Володимир
Довжук, голова районної ветеранської організації, фронтовик Віктор Омелянович
Лебединський, член президії районної ветеранської організації, учасник бойових
дій Харлампій Пилипович Розмаріца. Висловили слова вдячності живим учасникам
Великої Вітчизняної війни, хвилиною мовчання пам’янули полеглих, поклали квіти
до підніжжя обеліска вдячні нащадки. Вічною і нетлінною залишається пам'ять, а
страхіття війни хай ніколи більше не переживає світ.
| 
